- лобур
- -я, ч., зневажл.Бездіяльна й ледача людина; лоботряс. || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Лобурі — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
лобур — [ VI, 199 ]«лобуз» [ОГ] лобур (311) (łobuz) [MО,III] … Толковый украинский словарь
лобурівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
лобур — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бурло — лобур … Краткий словарь анаграмм
ЛОБ — муж. лобик, лобок, лобочек; лбища, лбина муж. чело, надбровье; часть головы, лица, между висков, от бровей до предела волос, или повыше, до темени, правильнее ж отличать лоб (чело), подтемянье и темя. | Передняя, выдавшаяся часть чего либо: перед … Толковый словарь Даля
лобас — а, ч. Те саме, що лобур … Український тлумачний словник
лоботряс — а, ч., зневажл. Те саме, що лобур … Український тлумачний словник
лобурисько — а, ч. Збільш. до лобур … Український тлумачний словник
лобуряка — и, ч., зневажл. Збільш. до лобур. || Такий, як у лобуряки … Український тлумачний словник